Kwestia tożsamości wśród ruskich elit politycznych w Galicji

Marian Mudryj

Abstrakt

The question of identity among the Ruthenian political elites in Galicia

The article refers to the necessity of a scientific understanding of the concept of “political elites” in relation to the Ukrainian movement in Galicia in the 19th century. The author considers the concepts of identity which existed among the Ruthenian-Ukrainian elites in Austrian Galicia. These were: Austrophilism, Polonophilism, Russophilism and Ukrainophilism. The author argues that the only coherent criterion for determining the Galician-Ruthenian elites was the ability of certain groups and individuals to conceptualize the dimension of nationality, and also to deploy activities on behalf of the national community. The creation of the Galician-Ruthenian elites was a part of the wider modernization processes experienced by the Galician Ruthenians. These elites were forced to solve not only questions of national identity, but also ideological dilemmas that had arisen on the verge of tradition and innovation, conservatism and democracy. Therefore, the formation of Ruthenian political elites was related not only to the support of the existing environments’ influence on the government and society, but also to designing completely new units of public activity. The representatives of the new intelligentsia became the main figures in these cells, which consisted mainly of the clergy, peasants and unrich tradesmen.
 

Słowa kluczowe: Galicia, Ruthenian (Ukrainian) community, the political elite, identity.
References

I. Źródła
1. Źródła archiwalne
Центральний державний історичний архів України – м. Львів:
ф. 196: Політичне товариство „Руська рада”, оп. 1, спр. 18, арк. 1–4 (Memoriał pt. Мысли для согласного поступованя галицкихъ Русиновъ въ дѣлахъ своихъ народныхъ, 28 XII 1870).
2. Źródła drukowane
Podoliński B., Słowo przestrogi [1848 r.], вид. Ф. Стеблій, „Записки Наукового товариства імені Шевченка” (Львів) 1994, т. 228: Праці Історично-філософської секції, s. 444–462.
[Барвінський В.], Въ столѣтнû роковины вступленя на австрійскій престолъ цѣсаря Іосифа ІІ (1780–1880). Ôтчитъ Володимира Барвѣньского, выголошеный на вечерѣ дня 17 (29) листопада 1880, Львів 1880.
3. Prasa
[І. Наумович] Одинъ именемъ многихъ, Отъ Львова. Поглядъ въ будучность, „Слово” 1866, nr 59 z 27 VII (8 VIII).
Ôтозва до руского народу [10 V 1848], „Зоря Галицка” 1848, nr 1 z 15 V.
II. Opracowania
Adamski Ł., Nacjonalista postępowy. Mychajło Hruszewski i jego poglądy na Polskę i Polaków, Warszawa 2011.
Arkusza O., Ukraińskie przedstawicielstwo w sejmie galicyjskim [w:] Ukraińskie tradycje parlamentarne, XIX–XXI wiek, red. J. Moklak, Kraków 2006, s. 13–57.
Binder H., Ukraińskie przedstawicielstwo w austriackiej Izbie Posłów, 1879–1918 [w:] Ukraińskie tradycje parlamentarne, XIX–XXI wiek, red. J. Moklak, Kraków 2006, s. 127–162.
Himka J.-P., Religion and Nationality in Western Ukraine. The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia 1867–1900, Montreal–Kingston–London–Ithaca 1999.
Himka J.-P., The Construction of Nationality in Galician Rus’. Icarian Flights in Almost All Directions [w:] Intellectuals and the Articulation of the Nation, ed. by R.G. Suny, M.D. Kennedy, Ann Arbor (Mich.) 1999, s. 109–164.
Kozik J., Między reakcją a rewolucją. Studia z dziejów ukraińskiego ruchu narodowego w Galicji w latach 1848–1849, Warszawa–Kraków 1975.
Kozik J., Ukraiński ruch narodowy w Galicji w latach 1830–1848, Kraków 1973.
Maciak D., Próba porozumienia polsko-ukraińskiego w Galicji w latach 1888–1895, Warszawa 2006.
Moklak J., Hałyczyna contra Galicja. Ukraińskie szkolnictwo średnie i wyższe w debatach Sejmu Krajowego galicyjskiego 1907–1914, Kraków 2013.
Moklak J., W walce o tożsamość Ukraińców. Zagadnienia języka wykładowego w szkołach ludowych i średnich w pracach galicyjskiego Sejmu Krajowego 1866–1892, Kraków 2004.
Mudryj M., Formacja gente Rutheni, natione Poloni w XIX-wiecznej Galicji a pojęcie ojczyzny [w:] Formuły patriotyzmu w Europie Wschodniej i Środkowej od nowożytności do współczesności, red. A. Nowak, A.A. Zięba, Kraków 2009, s. 285–298.
Nabywaniec S., Antoni Angełłowicz i Michał Lewicki, pierwsi greckokatoliccy metropolici halicko-lwowscy, „Resovia sacra. Studia Teologiczno-Filozoficzne Diecezji Rzeszowskiej” (Rzeszów) 1996, t. 3, s. 139–157.
Osadczy W., Święta Ruś. Rozwój i oddziaływanie idei prawosławia w Galicji, Lublin 2007.
Pijaj S., Posłowie ruscy w parlamencie wiedeńskim [w:] Ukraińskie tradycje parlamentarne, XIX–XXI wiek, red. J. Moklak, Kraków 2006, s. 95–126.
Sroka Ł.T., Rada Miejska we Lwowie w okresie autonomii galicyjskiej 1870–1914. Studium o elicie władzy, Kraków 2012.
Świątek A., Gente Rutheni, natione Poloni. Z dziejów Rusinów narodowości polskiej w Galicji, Kraków 2014.
Tomczyk R., Galicyjska Rusko-Ukraińska Partia Radykalna w latach 1890–1914, Szczecin 2007.
Wołczański J. ks., Wydział Teologiczny Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1661–1939 [w:] Universitati Leopoliensi. Trecentesimum quinquagesimum anniversarium suae fundationis celebranti. In memoriam, red. W. Lohman, Kraków 2011, s. 77–144.
Wójtowicz-Huber B., „Ojcowie narodu”. Duchowieństwo greckokatolickie w ruchu narodowym Rusinów galicyjskich (1867–1918), Warszawa 2008.

Аркуша О., „Нова ера” [w:] Енциклопедія історії України, т. 7, Київ 2010, s. 427–430.
Аркуша О., Мудрий М., Русофільство в Галичині в середині ХІХ – на початку ХХ ст. Генеза, етапи розвитку, світогляд, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 1999, вип. 34, s. 231–268.
Вендланд А.В., Русофіли Галичини. Українські консерватори між Австрією та Росією, 1848–1915, пер. з нім. Х. Назаркевич, наук. ред. М. Мудрий, Львів 2015.
Гайндль В., Модернізація та теорії модернізації. Приклад габсбурзької бюрократії, „Україна модерна” 1996, ч. 1, s. 89–100.
Грицак Я., Українське національне відродження в Галичині XIX – початку ХХ ст. Порівняльний аналіз соціального складу патріотичних груп, „Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze” 1996–1997, t. 5–6, s. 277–285.
Зубрицький М., Причинки до історії руського духовенства в Галичинї від 1820–1853 р. [w:] М. Зубрицький, Зібрані твори і матеріали у 3 т., відп. ред. Ф. Сисин, т. 1: Наукові праці, Львів 2013, s. 516–541.
Касьянов Г., Теорії нації та націоналізму, Київ 1999.
Киричук О., Львівський Ставропігійський інститут у громадському житті Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст., Львів 2001.
Лехнюк Р., Українські консервативні середовища в ідейному просторі Львова початку ХХ століття [w:] Львів. Місто – суспільство – культура. Зб. наук. праць, т. 10: Львів/Lwów/Lemberg як міські простори. Уявлення, досвіди, практики, за ред. О. Аркушa, О. Вінниченкo, М. Мудрий, ч. 1, Львів 2016, s. 310–345.
Лисяк-Рудницький І., Українці в Галичині під австрійським пануванням [w:]
І. Лисяк-Рудницький, Історичні есе, упоряд. Я. Грицак, т. 1, Київ 1994, s. 413–450.
Монолатій І., Інші свої. Політична участь етнічних акторів пізньогабсбурзьких Галичини і Буковини, Івано-Франківськ 2012.
Монолатій І., Разом, але майже окремо. Взаємодія етнополітичних акторів на західноукраїнських землях у 1867–1914 рр., Івано-Франківськ 2010.
Мудрий М., Австрорусинство в Галичині. Спроба окреслення проблеми, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 2000, вип. 35–36, s. 571–604.
Мудрий М., Ідеологія чи світогляд? До питання про теоретичні засади Руського Собору 1848 року, „Вісник Львівського університету. Серія історична” 2009, вип. 44, s. 75–106.
Орлевич І., Ставропігійський інститут у Львові (кінець XVIII – 60-і рр. ХІХ ст.), Львів 2001 [2-ге вид.].
Пахолків С., Українська інтеліґенція у Габсбурзькій Галичині. Освічена верства
й емансипація нації, Львів 2014.
Плохій С., Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського, Київ 2011.
Райківський І., Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини ХІХ століття, Івано-Франківськ 2012.
Сіромська Г., Народний Дім у Львові: від старорусинства до русофільства (середина ХІХ – початок ХХ ст.), Львів 2014.
Сухий О., Від русофільства до москвофільства (російський чинник у громадській думці та суспільно-політичному житті галицьких українців у ХІХ столітті), Львів 2003.
Тельвак В., Педич В., Львівська історична школа Михайла Грушевського, Львів 2016.
[Терлецький О.], Галицько-руське письменство 1848–1865 рр. на тлї тогочасних суспільно-полїтичних змагань галицько-руської інтелїґенції. Недокінчена праця Д-ра Остапа Терлецького, переднє слово І. Франкo, Львів 1903.
Турій О., Греко-католицька Церква і революція 1848–1849 рр. у Галичині [w:] Rok 1848. Wiosna Ludów w Galicji, red. W. Wic, Kraków 1999, s. 72–91.
Химка І., „Апологія” Михайла Малиновського. До історії кризи у греко-католицькій церкві 1882 року і характеристики поглядів „святоюрців”, „Записки Наукового товариства імені Шевченка” 1993, т. 225: Праці Історично-філософської секції, s. 365–392.
Чорновол І., Польсько-українська угода 1890–1894 рр., Львів 2000.
Чорновол І., 199 депутатів Галицького сейму, Львів 2010.
Янишин Б., Українська міська політична еліта в Галичині та народовський рух останньої третини ХІХ ст. Становлення та інституційний розвиток, Київ 2008.
 

Czasopismo ukazuje się w sposób ciągły on-line. Pierwotną wersją
czasopisma jest wersja elektroniczna publikowana kwartalnie w internecie.