Zjawisko segmentacji składniowej we współczesnych tekstach prasowych

Aleksander Kiklewicz

Abstrakt

The Phenomenon of syntactic segmentation in the contemporary press texts

The aim of the article is to present the phenomenon of syntactic segmentation in the contemporary Polish press texts (mainly in the weekly magazines Tygodnik Powszechny and Polityka). This phenomenon consists in the isolating one or more sentence parts (they may be also subordinate clauses) in the form of independent phrase. In the oral speech segmentation is expressed by pause, and in written texts are used the dots (as a graphic sign). The segmentation is associated with a specific positioning the segments, namely their end position. Therefore, there aren’t rare cases when segmentation is accompanied by a change of the words order, i.e. putting elements in the postposition towards the lead (sentence substrate). The pause between the lead and the subphrase is equivalent to the expression (in form of parentheses) of actualization, i.e. highlighting the importance of the content transmitted in this way. In perspective of functionality, segmentation is an ambiguous phenomenon. It serves in the first place to emphasize the content (an emphatic function), but also features other functions: fascination, expressive and ergonomic.
Słowa kluczowe: stylistics, medialinguistics, modern journalistic expression, syntax of the press texts, segmentation, subphraseing
References
Admoni W. (1982). Der deutsche Sprachbau. Tübingen.
Auer P. (1993). Zur Verbspitzenstellung im gesprochenen Deutsch. Deutsche Sprache, vol. 23, s. 193–222.
Bally Ch. (1965). Linguistique générale et linguistique française. Berne.
Biergielson M.B., Kibrik A.E. [Бергельсон М.Б., Кибрик А.Е.] (1981). Прагматический «принцип приоритета» и его отражение в грамматике языка. Известия Академии Наук. Отделение языка и литературы, vol. 40, nr 4, s. 343–355.
Blanche-Benveniste C. (2006). Detachment constructions. W: K. Brown (ed.). Encyclopaedia of Language and Linguistics (s. 477–485). Amsterdam.
Berrendonner A., Reichler-Béguelin M.-J. (1997). Left dislocation in French: varieties, norm and usage. W: J. Cheshire, D. Stein (eds.). Taming the Vernacular: From Dialect to Written Standard Language (s. 200–217). London.
Bogojawlenskaja J.W. [Богоявленская Ю.В.] (2015). Парцеллированные конструкции как синтаксический экспликатор субъективно-модальных значений (на материале газетных текстов). Политическая лингвистика, vol. 2, nr 52, s. 130–136.
Ćirković M. (1998). Sintaksički aspekt parcelacije rečenice u ruskom i srpskom jeziku. Crne Gore.
Dik S.C. (1981). Functional grammar. Dordrecht.
Diagowiec I. [Дяговец И.] (2017). Глубинные истоки процесса парцелляции (уровень сложноподчинённого предложения). Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць [itmisto.org.ua/?p=7689; 22.09.2017].
Goldberg A. (2006). Syntactic constructions. W: K. Brown (ed.). Encyclopaedia of Language and Linguistics (s. 379–383). Amsterdam.
Grochowski M. (1984). Składnia wyrażeń polipredykatywnych. W: Topolińska Z. (red.). Gramatyka współczesnego języka polskiego. Składnia (s. 213–300). Warszawa.
Hodel R., Lehmann V. (2008). Textkohärenz und Narration: Untersuchungen russischer Texte des Realismus und der Moderne. Berlin etc.
Kalinin A.N. [Калинин А.Н.] (2005). Синтагматика и синтаксис парцеллированных конструкций в современном английском языке. Самара.
Kiklewicz A. (2007). Dominanta semantyczna jako czynnik rozumienia wypowiedzi i tekstu. Język Polski, vol. LXXXVII/1, s. 3–15.
Kiklewicz A. (2016), Tabu w komunikacji językowej: dwa rodzaje uwarunkowań. W: A. Małyska, K. Sobstyl (red.). Tabu w procesie globalizacji kultury (s. 33–56). Lublin.
Łaptiewa O.A. [Лаптева О.А.] (1976). Русский разговорный синтаксис. Москва.
Maryszowa M.A. [Марышова М.А.] (2011). Стилистическая функция парцелляции в текстах разных жанров. Стил, vol. Х, s. 183–193.
Mazur J. (1986). Organizacja tekstu potocznego. Na przykładzie języka polskiego i rosyjskiego. Lublin.
Mizerski W. (red.) (2000). Język polski. Encyklopedia w tabelach. Warszawa.
Nekvapil J. (1990). The syntactic processes of parcellation and supplementation and their results: parcellated formation and supplemented formations. W: Neue Fragen der Linguistik. Akten des 25. Linguistischen Kolloquiums. Band 1: Bestand und Entwicklung (s. 329–333). Paderborn.
Norman B.J. [Норман, Б.Ю.] (1994). Грамматика говорящего. Санкт-Петербург.
Panasenko N. (2012). Linguistic Markers of Emotional Concept LOVE in Literary Texts.
US-China Foreign Language, vol. 10, nr 4, s. 1067–1084.
Panasenko N. (2013). The role of syntactic stylistic means in expressing the emotion term love. Research in Linguistics, vol. 11, nr 3, s. 277–293.
Polenz, P. von (2000). Deutsche Sprachgeschichte vom Spätmittelalter bis zur Gegenwart. Berlin–Boston.
Popowa E.A. [Попова Е.А.] (2014). Парцелляция в современном языке. W: Н.Н. Сергеева (ред.). Актуальные проблемы профессиональной сферы в современном мире (s. 207–211). Екатеринбург.
Pospiszylowa A. (1973). Wyodrębnienie dowolnej części zdania w oddzielne wypowiedzenie. Język Polski, vol. LIII (5), s. 330–337.
Prichodźko A.M. [Приходько А.М.] (2002). Складносурядне речення німецької мови в формально-граматичному аспекті. Вісник Запорізького державного університету, nr 1, s. 1–9.
Sawickaja I.U. [Савіцкая І.У.] (2011). Парцэляцыя як асобая сінтаксічная з’ява (на матэрыяле складаных сказаў). W: Мова – культура – літаратура (263–269). Мінск.
Sidorowa E.G. [Сидорова Е.Г.] (2007). Парцелляционные конструкции как средство реализации конструктивно-стилевого вектора современного газетного текста. Вестник ВолГУ, vol. 2, nr 6, s. 40–46.
Simmler F., Wich-Reif C. (2011). Geschichte der Gesamtsatzstrukturen vom Althochdeutschen bis zum Frühneuhochdeutschen. Bern.
Skoworodników A.P. [Сковородников А.П.] (1978), О классификации парцеллированных предложений в современном русском литературном языке. Филологические науки, nr 1, s. 118–129.
Tummuseit K. (2011). Lessings Sprache der Leidenschaften – Dramatische Satzstrukturen, ihre Aufbauprinzipien und Textfunktionen in den bürgerlichen Trauerspielen „Miß Sara Sampson“ (1755) und „Emilia Galotti“ (1772). W: F. Simmler, C. Wich-Reif (Hrsg.). Syntaktische Variabilität in Synchronie und Diachronie vom 9. bis 18. Jahrhundert (415–448). Berlin.
Wajszczuk J. (1997). System znaczeń w obszarze spójników polskich. Wprowadzenie do opisu. Warszawa.
Wannikow J.W. [Ванников Ю.В.] (1978). Синтаксис речи и синтаксические особенности русской речи. Москва.
Wannikow J.W. [Ванников Ю.В.] (1990). Парцелляция. W: В.Н. Ярцева (ред.). Линг­вистический энциклопедический словарь (s. 369). Москва.
Wierzbicka A. (1969). Dociekania semantyczne. Wrocław.
Wiśniewski M. (1994). Strukturalna charakterystyka polskich wypowiedzeń niezdaniowych. Toruń.
Yokoyama O. (2006). Spoken Discourse: Word Order. W: K. Brown (ed.). Encyclopaedia of Language and Linguistics (s. 88–95). Amsterdam.
Ziemskaja E.A. [Земская Е.А.] (1973). Русская разговорная речь. Москва.

Czasopismo ukazuje się w sposób ciągły on-line.
Pierwotną wersją czasopisma jest wersja elektroniczna publikowana w internecie.